Сезонне падіння попиту, яке є типовим для літа, цього разу посилюється активним зростанням імпортних поставок, що додатково загострює конкуренцію на внутрішньому ринку, повідомляє «Інфагро».
Аналітики відзначають, що на фоні загальної стагнації споживання частині виробників доведеться більш агресивно боротися за частку ринку, а окремі підприємства можуть навіть піти на скорочення виробничих обсягів.
У травні імпорт європейських сирів до України (без урахування свіжих і плавлених) зріс на 25% порівняно з квітнем. Особливо помітно збільшилися поставки твердих та напівтвердих сирів — на 28% у місячному вимірі, що також на 38% перевищує показники травня минулого року.
Найбільшим постачальником залишається Польща, яка забезпечила близько 55% імпорту сичужних сирів у травні. Також значні обсяги надходили з Німеччини, Нідерландів, Латвії та Чехії, тоді як інші європейські країни сформували приблизно 16% поставок.
Експерти зазначають, що імпортна продукція вже займає близько 30% ринку напівтвердих сирів в Україні. Додатковим викликом є цінова перевага європейських виробників: на початку літа в ЄС подешевшала сировина для виробництва, що знизило собівартість імпортної блочної Гауди. У результаті українські сири, які коштують дорожче у виробництві, програють у ціновій конкуренції. Виробники частково стримують падіння продажів за рахунок акцій, однак цей інструмент поступово втрачає ефективність через високу вартість сировини.
На зовнішніх ринках ситуація також залишається складною: у травні експорт українського сиру скоротився приблизно на чверть у річному вимірі. Однією з ключових причин називають вищу ціну української продукції порівняно з конкурентами.
Основним напрямком експорту залишається Казахстан, який формує близько 66% поставок. Далі йде Молдова з часткою 19%, а також Азербайджан, Узбекистан і Грузія. На інші країни припадає лише близько 6% експорту.
Фахівці наголошують, що така структура робить українських виробників залежними від ринків Центральної Азії та пострадянського простору. При цьому конкуренцію на ключовому напрямку посилює присутність дешевшої білоруської продукції, що додатково ускладнює позиції українського сиру на зовнішніх ринках і стримує зростання експорту.